27.02.2017 / by maximios / Гигиена / No Comments

Методичка до диплому



Міністерство освіти і науки України

Промислово-економічний коледж НАУ

 

 

 

 

 

Р.І. Миронович, Т.Ф. Клименко, В.К. Удовенко,

В.В. Левченко, О.О. Юзюк, Н.А. Рябчук

 

Методичні вказівки

до виконання дипломних проектів

для студентів денної форми навчання

спеціальності 5.05010301Розробка програмного забезпечення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ

2015

 

 

 

Міністерство освіти і науки України

Промислово-економічний коледж НАУ

 

ПОГОДЖЕНО                        ЗАТВЕРДЖУЮ

Голова ЦМК “Програмування та ОТ”         Заступник директора з НР

__________ Н.А. Рябчук               __________ О.В. Родіонова

«___»__________20_ р.                  «___»__________20_ р.

 

 

Р.І. Миронович, Т.Ф. Клименко, В.К. Удовенко,

В.В. Левченко, О.О. Юзюк, Н.А. Рябчук

 

Методичні вказівки

до розробки та оформлення дипломних проектів

для студентів денної форми навчання

спеціальності 5.05010301 “Розробка програмного забезпечення”

 

 

                     ПОГОДЖЕНО:

                     Консультант з економічної частини                     __________ В.К. Удовенко

                     «___»__________20_ р.

 

                     Консультант з охорони праці   

                     __________ Р.І. Миронович

                     «___»__________20_ р.

 

                     Нормоконтролер   

                     __________ О.О. Юзюк

                     «___»__________20_ р.

 

Київ

2015

Зміст

 

Вступ                              5

1 Загальні положення                        6

1.1 Мета виконання дипломного проекту               6

1.2 Тематика дипломних проектів                  6

1.3 Виконання дипломного проекту                  7

1.4 Порядок проведення захисту дипломних проектів         10

2 Постановка та оформлення технічного завдання         13

3 Пакет документів, які супроводжують дипломний проект      16

4 Зміст і обсяг пояснювальної записки               17

4.1 Структура і склад пояснювальної записки            17

4.2 Допоміжні елементи пояснювальної записки            18

4.3 Основна частина пояснювальної записки            18

5 Розробка програмного забезпечення               21

6 Вимоги до оформлення пояснювальної записки         22

6.1 Оформлення аркуша “Зміст”                  25

6.2 Оформлення специфікації                     25

6.3 Оформлення текстової частини пояснювальної записки      27

6.4 Оформлення програмних документів               28

6.5 Оформлення додатків                        28

6.6 Оформлення списку літератури                  29

6.7 Оформлення схем алгоритмів                  30

7 Розробка та оформлення економічної частини            31

7.1 Загальні вимоги                           31

7.2 Характеристика роботи та її призначення            31

7.3 Розрахунок витрат на створення програмного продукту   31

7.4 Висновки щодо економічної доцільності розробки та       

впровадження проекту                              39

8 Розробка та оформлення охорони праці               40

9 Критерії оцінювання дипломних проектів            42

10 Вимоги до оформлення презентації до дипломного проекту   45

10.1 Вимоги до шрифтового оформлення               45

10.2 Вимоги до кольорового оформлення               46

10.3 Вимоги до графічних елементів                  47

10.4 Вимоги до стильового оформлення               47

Перелік використаних джерел                  50

Додаток А – Зразок оформлення обкладинки

пояснювальної записки до дипломного проекту               52

Додаток Б – Зразок оформлення титульного аркуша

пояснювальної записки до дипломного проекту               53

Додаток В – Зразок оформлення технічного завдання

на дипломне проектування                           54

Додаток Д – Зразок оформлення змісту пояснювальної

записки до дипломного проекту                        56

 

 

 

 

 

Дипломне проектування є завершальним етапом процесу підготовки молодшого спеціаліста, логічним продовженням теоретичного навчання, практичних і лабораторних циклів, курсового проектування, навчальних практик. Це – самостійна, творча робота, під час якої студент має змогу продемонструвати знання, набуті протягом навчання, вміння користуватися науково-технічною літературою, математичними методами, володіння комп’ютерними інформаційними системами і технологіями.

Дипломний проект орієнтує студента на систематизацію та розширення теоретичних знань і практичних навичок зі спеціальності, їх застосування при розв’язанні конкретних задач; розвиток навичок ведення самостійної роботи та творче застосування методів дослідження, інноваційний підхід до розробки теми; підвищення загальної культури професійної діяльності, вміння робити обґрунтовані висновки, практичні пропозиції та рекомендації.

Дані методичні вказівки визначають вимоги до тематики, змісту, обсягу, структури та оформлення дипломних проектів молодших спеціалістів зі спеціальності 5.05010301 “Розробка програмного забезпечення”.

 

1 Загальні положення

 

1.1 Мета виконання дипломного проекту

 

Метою виконання дипломного проекту зі спеціальності 5.05010301 Розробка програмного забезпечення є:

узагальнення і закріплення знань, отриманих за період навчання та їх використання для реалізації конкретних програмних засобів;

прищеплення знань, вмінь і навичок проектування і реалізації програмних засобів;

придбання досвіду в оформленні проектних і графічних матеріалів, складанні програмної документації.

 

1.2 Тематика дипломних проектів

 

1.2.1 Тематика дипломних проектів повинна відповідати сучасному стану і перспективам розвитку комп’ютерних інформаційних технологій. Дипломний проект молодшого спеціаліста являє собою проектну розробку, в якій розв’язується актуальна задача для напрямку 6.050103Програмна інженерія. Вимоги до змісту, обсягу і структури дипломного проекту визначаються навчальним закладом на підставі Державного освітнього стандарту для напрямку підготовки молодших спеціалістів спеціальності 5.05010301, Положення про випускні (дипломні) роботи (проекти) випускників ПЕК НАУ і даних методичних вказівок.

1.2.2 Рекомендується вибирати теми дипломних проектів, що зв’язані з автоматизацією математичних та інженерних розрахунків, автоматизацією проектування, комп’ютерним моделюванням, візуалізацією, прогнозуванням, керуванням, розробкою автоматизованих робочих місць, інформаційних та інформаційно-пошукових систем, баз даних, WEB-технологіями, програмною підтримкою апаратного забезпечення ЕОМ та ін.

1.2.3 Студент має право вибрати тему дипломного проекту з переліку, що пропонується цикловою методичною комісією, а також може запропонувати власну тему.

1.2.4 Назва теми дипломного проекту повинна бути короткою (не більше дванадцяти слів), лаконічною, але такою, яка відбиває мету проекту та основний його зміст.

1.2.5 Назва теми дипломного проекту починається з предмету розробки (“Програма…”, “Програмна система…”, “Програмний комплекс…”, “Автоматизоване робоче місце…”, “Інформаційно-пошукова система…”, “WEB-портал…”) або з процесу, який передбачається дипломним проектуванням (“Програмна реалізація…”, “Програмне моделювання…”).

 

1.3 Виконання дипломного проекту

 

1.3.1 На початку сьомого семестру студентам видається перелік тем дипломних проектів, які пропонує циклова методична комісія, та перелік викладачів, які можуть бути керівниками дипломних проектів.

1.3.2 Протягом двох перших календарних місяців сьомого семестру керівники дипломних проектів проводять консультації для студентів з метою визначення спільних науково-професійних інтересів.

1.3.3 В першій декаді третього місяця сьомого семестру на закритому засіданні циклової методичної комісії виконується остаточне закріплення студентів за керівниками. Результати закріплення оголошуються в робочому порядку.

1.3.4 До початку восьмого навчального семестру студент повинен остаточно визначити тему майбутнього дипломного проекту та узгодити її з керівником.

1.3.5 Дипломний проект виконується студентом протягом близько чотирьох календарних місяців. Не більше ніж за дві перші декади восьмого семестру керівник разом із студентом формулює технічне завдання за темою дипломного проекту та затверджує його у голови циклової методичної комісії.

1.3.6 Разом із студентом керівник складає календарний графік виконання дипломного проекту, рекомендує необхідну літературу, електронні джерела, інші довідникові матеріали тощо. Протягом періоду роботи над дипломним проектом студент звітує про виконання етапів проекту перед своїм керівником у встановлений в календарному графіку термін.

1.3.7 Керівник дипломного проекту спрямовує і контролює роботу студента, рекомендує необхідні інформаційні джерела, вказує на помилки, надає студентові можливість самостійно працювати.

1.3.8 Уся відповідальність за прийняті рішення, виконані розрахунки, оформлення текстової частини лягає на студента – виконавця роботи.

1.3.9 Під час виконання дипломного проекту студент не повинен обмежуватись знаннями, отриманими протягом навчання. Обов’язком студента є опрацювання вітчизняної та закордонної літератури, періодичних і нормативних видань, електронних інформаційних джерел і систематизація матеріалу, який стосується теми дипломного проекту.

1.3.10 За час виконання дипломного проекту студент зобов’язаний підготувати:

робочий варіант програмного засобу;

чистовий варіант пояснювальної записки;

доповідь про виконану роботу;

слайд-презентацію для супроводження доповіді.

1.3.11 Дипломний проект вважається виконаним, якщо розроблений програмний засіб відповідає вимогам технічного завдання, а пояснювальна записка оформлена відповідно до вимог нормоконтролю, що приведені нижче. Первинну перевірку правильності оформлення проекту здійснює керівник дипломного проекту і ставить свій підпис на пояснювальній записці.

1.3.12 Завершений дипломний проект підписується керівником і консультантами з окремих розділів, після чого направляється на нормоконтроль. Нормоконтролю підлягають всі документи, що розробляються в дипломному проекті. Призначення нормоконтролю – забезпечення в розроблюваній документації дотримання норм і вимог, встановлених у діючих державних стандартах та інших нормативно-технічних документах. Виправляти та змінювати підписані нормоконтролером документи без його відома не дозволяється.

1.3.13 На підписаний нормоконтролером дипломний проект керівник складає відгук, в якому:

дає загальну характеристику проекту;

робить висновки про ступінь відповідності проекту технічному завданню на дипломне проектування;

відмічає позитивні риси та недоліки проекту;

виконує оцінку студента-виконавця, ступінь його самостійності, дисциплінованості, індивідуальні риси;

пропонує оцінку дипломного проекту.

1.3.14 Після отримання відгуку керівника проект направляється на рецензування. Склад рецензентів затверджується директором навчального закладу за представленням голови циклової методичної комісії та завідуючого відділенням.

Рецензент надає письмову рецензію, в якій:

дає загальну характеристику дипломного проекту, оцінює актуальність теми, відповідність технічному завданню;

відмічає позитивні риси проекту (використання новітніх технічних ідей, орієнтація на сучасний рівень розвитку обчислювальної техніки та програмного забезпечення, математичне обґрунтування теоретичних положень проекту та ін.), техніко-економічну обґрунтованість прийнятих рішень, а також можливість практичного впровадження розробок, які містить проект;

вказує на недоліки в теоретичному обґрунтуванні, алгоритмічних рішеннях, висновках, а також у викладенні та оформленні проекту;

дає оцінку за п’ятибальною шкалою;

робить висновок про можливість присвоєння студенту-виконавцю кваліфікації “технік-програміст”.

Студент може ознайомитись з рецензією до захисту проекту. Після рецензування жодні виправлення в пояснювальній записці не допускаються.

1.3.15 Завершена пояснювальна записка до дипломного проекту разом із вкладеними в неї відгуком керівника та рецензією віддається на відділення не пізніше ніж за три доби до дати проведення захисту.

 

1.4 Порядок проведення захисту дипломних проектів

 

1.4.1 За умови успішного складання останньої навчальної сесії, наявності позитивної оцінки з технологічної практики, стовідсоткового виконання індивідуального графіка дипломного проектування та наявності позитивного відгуку і рецензії студент допускається до захисту дипломного проекту.

1.4.2 Дата, час і місце проведення захисту призначаються завідуючим відділенням відповідно до заздалегідь розробленого графіку, який висвітлюється у робочому порядку.

1.4.3 Порядок захисту дипломних проектів молодших спеціалістів визначається Положенням про Державні кваліфікаційні комісії вищих навчальних закладів та Положення про випускні (дипломні) роботи (проекти) випускників ПЕК НАУ.

1.4.4 Захист дипломних проектів молодших спеціалістів проводиться на відкритому засіданні Державної кваліфікаційної комісії (ДКК).

1.4.5 Загальноприйнятим є наступний порядок захисту:

— доповідь студента, що супроводжується слайд-презентацією: висвітлення сучасного стану предметної області, з якою пов’язана тема дипломного проекту, постановка проблеми, мета і задачі дипломного проектування, прийняті рішення, основні результати, особистий внесок в розробку та реалізацію проекту;

— демонстрація розробленого програмного засобу;

— відповіді на запитання членів ДКК та присутніх;

оголошення відгуку керівника дипломного проекту та рецензії.

1.4.6 Тривалість захисту одного дипломного проекту складає тридцять хвилин. Тривалість доповіді студента не повинна перевищувати десять хвилин.

1.4.7 З метою економії часу дозволяється за згодою членів ДКК проводити демонстрацію роботи розробленого програмного засобу програванням відеозапису дисплейного зображення, підготовленого заздалегідь за допомогою спеціального програмного забезпечення.

1.4.8 Відповіді на запитання членів ДКК та інших присутніх на захисті повинні бути чіткими, зрозумілими та лаконічними.

1.4.9 Після оголошення рецензії студенту надається можливість відповісти на зауваження, зроблені рецензентом.

1.4.10 На закритому засіданні ДКК приймає рішення про оцінки дипломних проектів відповідно до критеріїв оцінювання. Якщо оцінка дипломного проекту позитивна, то ДКК присвоює студенту кваліфікацію молодшого спеціаліста.

1.4.11 Оцінка виставлена ДКК за результатами захисту дипломного проекту зміні не підлягає!

 

 

2 Постановка та оформлення технічного завдання

 

Технічне завдання – це вихідний документ для розробки нового програмного забезпечення, в якому формулюються основні цілі розробки, перелік принципових вимог до програмного засобу, визначаються терміни розробки та склад документації, яка супроводжує програмний засіб.

Постановка та оформлення технічного завдання на дипломне проектування здійснюється керівником дипломного проекту разом із студентом відповідно до теми дипломного проекту.

Технічне завдання складається на типовому бланку (див. Додаток Б) у двох екземплярах і включає в себе:

— тему проекту;

— вихідні дані для розробки програмного засобу;

— перелік розділів та підрозділів пояснювальної записки.

У вихідних даних для розробки вказуються:

— вимоги до апаратної та програмної (операційної системи, прикладного програмного забезпечення) платформи, на якій планується функціонування програмного засобу;

— зміст і формати вхідних та вихідних даних програмного засобу;

— перелік основних функцій, які повинні реалізовуватись програмним засобом;

— додаткові вимоги до програмного засобу (технічні, економічні, ергономічні тощо).

Для WEB-систем (сайтів) обов’язково подається інформаційно-функціональна структура.

Приклад 1 — вихідні дані для розробки програмного засобу моделювання складних систем і процесів на основі нечіткої продукційної мережі:

— апаратне забезпечення: персональний комп’ютер на базі процесора Intel Pentium (або сумісного);

— операційна система: Windows XP/Vista/7;

— вхідні дані: кількість навчальних прикладів (до 100), розмірність прикладу (до 10), множина навчальних прикладів, кількість контрольних прикладів (до 100), множина контрольних прикладів, коефіцієнт швидкості навчання мережі (0,01 … 2,0), спосіб навчання (мінімізація середньоквадратичної помилки або стабілізація вагових коефіцієнтів);

— вихідні дані: множина вихідних значень мережі на контрольних навчальних і контрольних прикладах, рівень досягнутої середньоквадратичної похибки на навчальних прикладах;

функції, що реалізуються: ручне введення вхідних даних і завантаження їх з текстового файлу, налаштування параметрів програмної моделі нечіткої продукційної мережі, налаштування мережі на множині навчальних прикладів, обчислення вихідних значень мережі на множині контрольних прикладів і виведення результатів на дисплей та у текстовий файл, експортування результатів у файл MS Excel 2003/2007;

— вимоги надійності: забезпечити захист обчислювального процесу від помилок у вхідних даних.

Приклад 2 — вихідні дані для розробки інформаційно-пошукової WEB-системи “Меблеве містечко”:

— апаратне забезпечення: персональний комп’ютер, підключений до мережі Internet;

— операційна система: довільна, що підтримує щонайменше один з наступних браузерів: Internet Explorer 8, Safari 4, Opera 10;

— структура системи: головна сторінка (логотип, основні відомості про компанію-постачальника, новини, посилання на інші розділи системи), каталог товарів (дерево товарів, фотогалерея), сторінка реєстрації (реєстраційна форма), сторінка пошуку (форма створення пошукового запиту, таблиця результатів пошуку), сторінка замовлень (форма створення замовлення);

— вхідні дані: кількість одночасних підключень не менше 500

— функції, що реалізуються: адміністрування системи (редагування новин, наповнення каталогу), реєстрація в системі, розсилка електронної пошти, вивід каталогу продукції, пошук в каталозі за назвою товару, фірмою-виробником, ціновим діапазоном, реєстрація та обробка замовлень (формування “кошику” користувача).

Перелік питань, які підлягають розробці, повинен відбивати вміст пояснювальної записки.

Розроблене та оформлене технічне завдання на дипломне проектування підписується керівником і студентом-виконавцем. При цьому вказується прізвище, ім’я, по-батькові, наукове звання та науковий ступінь, займана посада та місце роботи керівника.

Підписане керівником і студентом-виконавцем технічне завдання затверджується головою циклової методичної комісії. Зміна затвердженого технічного завдання може бути здійснена лише з дозволу голови циклової методичної комісії.

Другий екземпляр підписаного технічного завдання зберігається у голови циклової методичної комісії протягом всього періоду дипломного проектування.

 

 

3 Пакет документів, які супроводжують дипломний проект

 

До складу пакету документів, які супроводжують дипломний проект входять:

— пояснювальна записка;

— відгук керівника дипломного проекту;

— рецензія зовнішнього рецензента;

компакт диск типу CD або DVD (R/RW), на якому записаний програмний засіб (вихідний код та виконавчий модуль).

 

 

4 Зміст і обсяг пояснювальної записки

 

4.1 Структура і склад пояснювальної записки

 

4.1.1 За змістом пояснювальна записка повинна відповідати технічному завданню на дипломне проектування.

4.1.2 Пояснювальна записка містить ряд обов’язкових складових частин, які подаються в наступному порядку:

— обкладинка;

— титульний аркуш;

— технічне завдання;

— зміст;

— вступ;

— загальна частина;

— спеціальна частина;

— економічна частина;

— охорона праці;

— висновки;

перелік використаних джерел;

— додатки.

Дозволяється вводити нові частини за вказівкою керівника дипломного проекту.

4.1.3 Об’єм пояснювальної записки повинен складати 40 – 70 сторінок друкованого тексту на аркушах формату А4 без урахування додатків.

4.1.4 Розподіл матеріалу на окремі частини пояснювальної записки визначається характером тематики та особливістю питань, які розробляються.

 

4.2 Допоміжні елементи пояснювальної записки

 

4.2.1 Обкладинка (див. Додаток А), титульний аркуш (див. Додаток Б) і технічне завдання (див. Додаток В) на дипломний проект виконуються на спеціальних бланках. Найменування теми дипломного проекту не повинно відрізнятись від затвердженого наказом по коледжу.

4.2.2 У вступі описується мета роботи, розглядається поставлена проблема з точки зору її актуальності, значення її розв’язання для предметної галузі, до якої відноситься тема дипломного проекту. Коротко характеризується сучасний рівень розв’язання даної проблеми та її зв’язок з іншими проблемами. Наводяться основні технічні характеристики програмного засобу, що розробляється та очікуваний техніко-економічний ефект від його реалізації.

 

4.3 Основна частина пояснювальної записки

 

4.3.1 Розділ 1 (“Загальна частина”) пояснювальної записки складається з наступних підрозділів:

— постановка задачі;

— теоретичні відомості.

4.3.2 Підрозділ 1.1 (“Постановка задачі”) містить детальний опис задач, розв’язання яких планується здійснити у дипломному проекті, вимоги до структури, архітектури та технічних характеристик розроблюваного програмного засобу, додаткові вимоги щодо реалізації його складових частин.

4.3.3 Підрозділ 1.2 (“Теоретичні відомості”) містить огляд відомих методів розв’язання поставлених задач, обґрунтування обраних методів розв’язання задач, організації зберігання, пошуку та обробки інформації, опис математичної моделі досліджуваної системи або процесу, розробку та опис алгоритмів.

4.3.4 Розділ 2 (“Спеціальна частина”) пояснювальної записки складається з наступних програмних документів, структура та зміст яких визначається згідно ГОСТ ЄСПД:

— специфікація;

— опис програми;

— керівництво оператора;

— опис мови.

4.3.5 Для несамостійних складових програмного забезпечення (модулів, статичних та динамічних бібліотек) замість документу “Керівництво оператора” до складу розділу 2 включається документ “Керівництво програміста”.

4.3.6 Специфікація – це основний програмний документ для компонентів, що застосовуються самостійно, і для комплексів. Специфікація виконується згідно ГОСТ 19.202-78.

4.3.7 Опис програми – це відомості про логічну структуру та функціонування програми, що виконується згідно ГОСТ 19.402–78.

4.3.8 Керівництво оператора – це відомості для забезпечення процедури спілкування оператора з обчислювальною системою в процесі виконання програми, що виконується згідно ГОСТ 19.505–79.

4.3.9 Керівництво програміста – це відомості для експлуатації програми, що виконується згідно 19.504–79.

4.3.10 Опис мови – це відомості про синтаксис і семантику мови програмування, що виконується згідно ГОСТ 19.506–79.

4.3.11 Розділ 3 (“Економічна частина”) містить обґрунтування економічної доцільності розробки і впровадження проекту та розрахунок собівартості програмного засобу.

4.3.12 Розділ 4 (“Охорона праці”) містить опис шляхів розв’язання проблем, пов’язаних із охороною праці в процесі експлуатації засобів обчислювальної техніки.

4.3.13 У висновках наводять оцінку отриманих результатів проектування та кожного його етапу, можливі галузі застосування розробки. Необхідно порівняти отримані результати по всіх характеристиках програмного засобу, що перелічені у технічному завданні (програмної системи) і вказати на переваги, недоліки та перспективи подальшого розвитку результатів роботи.

4.3.14 У розділі “Перелік використаних джерел перелічують літературні та електронні інформаційні джерела, використані в процесі роботи над дипломним проектом.

4.3.15 В додатках розміщують матеріал, який:

— не може бути послідовно розміщений в основній частині роботи через великий обсяг або спосіб відтворення;

— може бути виключений для широкого кола читачів, але є необхідним для спеціалістів у галузі, в якій здійснюється розробка.

4.3.16 В додатки включають код програми, а також рисунки, таблиці, схеми алгоритмів, графіки, діаграми та інші допоміжні матеріали, розміщення яких в основних документах є недоцільним.

 

 

5 Розробка програмного забезпечення

 

Предметом захисту дипломного проекту молодшого спеціаліста напряму “Програмна інженерія” є програмний засіб.

Створюваний програмний засіб повинен класифікуватись за однією або декількома з наступних категорій:

— система аналізу та обробки даних;

— система, що базується на знаннях;

— система автоматизації проектування;

— система автоматизації управління;

— інформаційна (інформаційно-пошукова) система;

— система моделювання;

— система прогнозування;

— система оптимізації;

— система візуалізації.

Розробка програмного забезпечення складається з наступних етапів:

— визначення задач і вимог;

— проектування;

— програмування;

— компонування;

— тестування;

— документування.

Розробка програмного засобу повинна здійснюватись із використанням сучасних засобів проектування та програмування, застосуванням новітніх технологій.

 

 

6 Вимоги до оформлення пояснювальної записки

 

 

Мова пояснювальної записки – українська, або іноземна, за погодженням керівника проекту та завідуючого відділенням.

Пояснювальна записка до дипломної роботи є основним звітним документом, що має містити достатню інформацію для оцінки відповідності поставленої перед студентом задачі і запропонованого ним рішення.

Пояснювальна записка оформлюється згідно стандарту ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти в галузі науки і техніки».

Оформлення дипломної роботи виконується відповідно до діючих стандартів: ДСТУ 2391-94 «Система технологічної документації. Терміни та визначення»; ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення», а також ЕСКД та іншим чинним стандартам.

За змістом пояснювальна записка повинна відповідати технічному завданню на дипломне проектування.

Пояснювальну записку друкують за допомогою комп’ютера на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210 x 297 мм). ПЗ повинна мати тверду палітурку.

Текст ПЗ необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: лівий – 25 мм, правий – 10 мм, верхній – 20 мм, нижній – 20 мм.

Шрифт друку повинен бути чітким, стрічка – чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту ПЗ повинна бути однаковою.

Пояснювальну записку друкують з використанням шрифту Times New Roman (розмір 14, вирівнювання за шириною) текстового редактора Word, з міжрядковим інтервалом 1,5. Найменшим розміром шрифту може буту розмір 10 (його можна використовувати при поданні таблиць та ілюстрацій).

Абзацний відступ повинен бути однаковим впродовж усього тексту та дорівнювати п’яти знакам (1,27 см).

Формули та умовні знаки повинні бути введені до тексту за допомогою редакторів формул Microsoft Equation, Myth Type і т. ін.

При скороченні слів і словосполучень потрібно спочатку навести повну назву, а після цього в дужках – її скорочення (навіть якщо воно було вказано в «Переліку умовних скорочень»).

Текст ПЗ поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти. Розділи, підрозділи, підпункти та пункти повинні мати заголовки. Заголовки структурних елементів повинні відображати їх зміст, бути стислими та точними. Переноси слів у заголовку розділу не припускаються.

Відстань між заголовком розділу і наступним текстом повинна бути два рядки. Відстань між заголовком і наступним або попереднім текстом повинна дорівнювати одному рядку.

Не припускається розміщати найменування підрозділу, а також пункту і підпункту в нижній частині сторінки, якщо після нього розташований тільки один рядок тексту.

Кожну структурну частину пояснювальної записки треба починати з нової сторінки.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №. Нумерацію сторінок подають у правому нижньому куті аркуша. Нумерація повинна бути наскрізною для всього документа. Титульна сторінка є першою, яку включають до загальної нумерації сторінок роботи, але номер на ній не проставляють. Номери проставляють, починаючи зі змісту.

Зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не нумерують. Номер розділу ставлять арабськими цифрами, після номера крапку не ставлять, потім друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Формули в ПЗ (якщо їх більше одної) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).

Номер, який не вміщується у рядку з формулою, переносять у наступний – нижче формули. Якщо формула розташована на декількох рядках, то її номер розміщують на рівні останнього рядка.

Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

1. …

2. …

Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова «Примітка» ставлять крапку.

Посилання на ілюстрації вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, “рис.1.2”.

Посилання на формули вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад “… у формулі (2.1)”.

На всі таблиці повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад: “… в табл.1.2”.

У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово “дивись”, наприклад: “див. табл. 1.3”.

Зминання аркушів пояснювальної записки (ПЗ), помарки та інші технічні пошкодження не допускаються.

 

6.1 Оформлення аркуша “Зміст”

 

6.1.1 Зміст документа оформлюється окремим аркушем, з нової сторінки, не нумерується як розділ і включається в загальну кількість аркушів. Слово “Зміст” друкують посередині сторінки з прописної літери (Додаток Д).

6.1.2 У змісті мають бути вказані порядкові номери і назви розділів, підрозділів, за необхідності – пунктів із поданням їх позначень, найменувань та зазначенням номера сторінки, на якій вони розташовані.

6.1.3 Найменування додатків, які включені в зміст записують рядковими літерами, крім першої прописної літери.

Наприклад: Додаток А – Текст програми

 

6.2 Оформлення специфікації

 

6.2.1 Специфікація є основним програмним документом для компонентів, що застосовуються самостійно. Основні розділи специфікації – “Документація” та “Компоненти”. Назву кожного розділу зазначають у графі “Назва”. Заголовок “Документація” підкреслюють.

6.2.2 В розділ “Документація” записують програмні документи, крім специфікації і технічного завдання, в порядку збільшення коду виду документа.

6.2.3 Після кожного розділу необхідно залишати декілька вільних рядків для додаткових записів.

6.2.4 В графу “Позначення” вносять позначення документів програми.

6.2.5 В розділ “Компоненти” записують позначення основних програмних документів.

Таблиця 6.1 – Основні види документів та їх коди

Код виду документа

Вид документа

Специфікація

13

Опис програми

33

Керівництво програміста

34

Керівництво оператора

35

Опис мови

 

6.2.6 Кожний розроблений програмний документ повинен мати позначення програм і програмних документів згідно вимог ГОСТ 19.103–77.

Позначення програм і документів повинно складатися із коду навчального закладу, проміжку, шестизначного реєстраційного номеру та року розробки програми. Структура позначення програми та специфікації:

 

                     КПЕК.00001 – 04

      Код навчального закладу

      Реєстраційний номер

(номер студентського квитка)

      Рік розробки документу

 

Структура позначення інших програмних документів:

 

                     КПЕК.00001 – 04 38 01

      Код навчального закладу

      Реєстраційний номер

      Рік розробки документу

      Код документу

      Номер документу даного виду

 

Реєстрація програм, специфікацій, програмних документів проводиться в журналах або картках обліку.

 

6.3 Оформлення текстової частини пояснювальної записки

 

6.3.1 Текстову частину пояснювальної записки (за виключенням програмних документів, що складають розділ 2) оформлюють згідно ГОСТ 2.105–95 ЄСКД.

6.3.3 Текст пояснювальної записки має бути лаконічним, коротким, логічно послідовним.

6.3.4 Терміни і позначення мають бути єдиними і відповідати стандартам, а при їх відсутності загальноприйнятим в науково-технічній літературі і наводитись в переліку термінів. Допускається скорочення слів згідно ДСТУ 3582 – 97. Додаткові скорочення наводяться у переліку прийнятих скорочень.

6.3.5 Для виділення окремих понять допускається змінювати інтервали між словами, а також друкувати окремі слова або частини тексту шрифтом, що відрізняється від основного тексту.

 

6.4 Оформлення програмних документів      

 

6.4.1 Текстову частину програмних документів, що складають розділ 2 пояснювальної записки, оформлюють згідно ГОСТ 19.106–78 ЄСПД.

6.4.2 Програмні документи оформлюють на аркушах формату А4 (ГОСТ 2.301–68) згідно рисунка 6.1.

 

1 – порядковий номер сторінки;

2 – позначення документу;

3 – текст документу.

Рисунок 6.1 – Форма текстового документа

 

6.5 Оформлення додатків

 

6.5.1 Додатки позначаються великими літерами української абетки, починаючи з А, за винятком літер Г, С, З, І, О, Ї, Й, О, Ч, Ь.

6.5.2 Після слова “Додаток” друкують літеру, що позначає його послідовність.

6.5.3 Кожний додаток слід починати з нової сторінки із зазначенням зверху посередині сторінки слова “Додаток” і його позначення.

Якщо додаток один, то він також позначається “Додаток А”.

6.5.4 Розділи, підрозділи, пункти, графічний матеріал, таблиці і формули нумерують у межах кожного додатку.

Перед номером позначення розділу таблиць, рисунків, формул ставлять позначення додатку.

Наприклад: Додаток А; Таблиця А.1; Рисунок А.1.

6.5.5 Додатки мають загальну з рештою документу наскрізну нумерацію.

6.5.6. У тексті документу на всі додатки повинні бути подані посилання. Додатки розміщують у порядку посилання на них у тексті документу.

6.5.7 Всі додатки повинні бути перераховані в “Змісті” документу з зазначенням їх позначень і найменувань.

Наприклад:

Додаток А – Схема… .

Додаток Б – Специфікація… .

 

6.6 Оформлення переліку використаних джерел

 

6.6.1 Перелік використаних джерел оформлюють згідно ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 “Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги і правила складання”.

6.6.2 Бібліографічний опис електронних ресурсів оформлюється згідно ГОСТ 7.82–2001.

6.6.3 Посилання в тексті на використані літературні джерела потрібно зазначати порядковим номером зі списку використаної літератури, виділеним квадратними дужками, наприклад:

“… до вимог, наведених у [5]”.

 

6.7 Оформлення схем алгоритмів

 

6.7.1 Оформлення схем алгоритмів здійснюється згідно ГОСТ 19.701–90 ЄСПД.

6.7.2 Схеми алгоритмів розміщуються в тексті пояснювальної записки або в додатку і підписуються як рисунки.

 

 

7 Розробка та оформлення економічної частини

 

7.1 Загальні вимоги

 

7.1.1 Економічні розрахунки в дипломному проекті оформлюються у вигляді самостійного розділу, якому надається порядковий номер і назва “Економічна частина”.

7.1.2 Розробка економічної частини дипломного проекту має включати перелік наступних питань:

— характеристика роботи і її призначення;

— розрахунок витрат на створення програмного засобу;

— висновки економічної доцільності розробки і впровадження проекту.

 

7.2 Характеристика роботи та її призначення   

 

Економічну частину дипломного проекту слід розпочати з короткої характеристики змісту дипломного проекту, аналізу доцільності його розробки та наведення результатів, які очікуються після впровадження програмного засобу. Далі виконується розрахунок витрат на створення програмного засобу, який розробляється в дипломному проекті.

 

7.3 Розрахунок витрат на створення програмного продукту

 

7.3.1 Собівартість продукції – це грошова форма витрат на підготовку виробництва, виготовлення та збут продукції. Відображаючи рівень витрат на виробництво, собівартість характеризує ступень використання всіх ресурсів, рівень техніки й технології. Через собівартість мають відшкодовуватись витрати підприємства, що забезпечують просте відтворення всіх факторів виробництва: предметів, засобів праці, робочої сили.

7.3.2 Витрати на створення програмного засобу складаються з витрат на матеріали, витрат на заробітну платню розробника програмного засобу, витрат за оплату машинного часу при розробці та налагодженню програми, загальних витрат і розраховується за формулою (7.1):

ЗПЕОМ = ЗЗП + ЗАМ + ЗЕЛ + ЗПР ,

(7.1)

де   ЗЗП — річні витрати на заробітну плату, грн./рік;

   ЗАМ — річні амортизаційні відрахування, грн./рік;

   ЗЕЛ — річні витрати на електроенергію, грн./рік;

   ЗПР — інші витрати на експлуатацію ПЕОМ, грн./рік.

7.3.3 Витрати на матеріали, які необхідні для забезпечення нормальної роботи ПЕОМ, складаються виключно з витрат на допоміжні матеріали. Приклад розрахунку їх наводиться в таблиці 7.1.

Таблиця 7.1 — Розрахунок вартості допоміжних матеріалів (умовно)

 

Найменування матеріалу

Виробник і марка

Одиниця виміру

Норма

затрат

Ціна, грн.

Вартість, грн.

Офісний папір формату А4

 

 

 

 

 

Картридж для лазерного принтера

 

 

 

 

 

Перезаписуваний компакт диск

 

 

 

 

 

Усього:

 

 

7.3.4 Витрати на оплату праці визначаються шляхом множення трудомісткості створення програмного засобу на середню часову оплату програміста (з урахуванням коефіцієнта відрахувань на соціальні потреби) і обчислюються за формулою (7.2), грн.:

,

(7.2)

де   t — трудомісткість створення програмного продукту, год.;

   ТЗПГОД — середня оплата програміста за годину праці, грн./год.;

 

7.3.5 Трудомісткість створення програмного продукту обчислюється за формулою (7.3), год.:

t = tH + ta + tб + tn + tд + tв,

(7.3)

де   t – трудомісткість створення програмного продукту, год.;

   tH – витрати на підготовку опису завдання, год.;

   ta – витрати на розробку алгоритму, год.;

   tб – витрати на створення бази даних, год.;

   tn – витрати на створення системи управління життєвим циклом програмного забезпечення на основі готової структури, год.;

   tд – витрати праці на підготовку документації, год.;

   tв – витрати на налагодження продукту при комплексному налагодженні завдання, год.

7.3.6 Витрати на вивчення опису завдання з урахуванням уточнення опису та кваліфікації розробника обчислюється за формулою (7.4), год.:

tH = Q•B / (75•K),

(7.4)

де   tH — витрати на вивчення опису завдання, год.;

   Q — число операторів програми, штук;

   В — коефіцієнт збільшення витрат праці внаслідок неповного опису завдання, уточнень і недоопрацювання, год. (1 < В < 5);

   К — коефіцієнт кваліфікації розробника.

7.3.7 Витрати праці на розробку алгоритму обчислюються за формулою (7.5), год.:

ta = Q / (70•K),

(7.5)

де   ta — витрати на розробку алгоритму, год.;

   Q — число операторів програми, штук;

   К — коефіцієнт кваліфікації розробника.

7.3.8 Витрати праці на створення бази даних обчислюється за формулою (7.6), год.:

tб = Q / (65•K),

(7.6)

де   tб — витрати на створення бази даних, год.;

   Q — число операторів програми, штук;

   К — коефіцієнт кваліфікації розробника.

7.3.9 Витрати праці на створення системи управління життєвим циклом програмного забезпечення на основі готової структури обчислюється за формулою (7.7), год.:

tn = Q / (65•K),

(7.7)

де   tn — витрати на створення системи управління життєвим циклом програмного забезпечення на основі готової структури, год.;

   Q — число операторів програми, штук;

   К — коефіцієнт кваліфікації розробника.

7.3.10 Витрати праці на налагодження програмного засобу на ПЕОМ при автономному налагодженні одного завдання обчислюється за формулою (7.8),год.:

Tа від = Q / (40•K),

(7.8)

де   tа від — витрати праці на налагодження програмного засобу на ПЕОМ при автономному налагодженні одного завдання, год.;

   Q — число операторів програми, штук;

   К — коефіцієнт кваліфікації розробника.

7.3.11 Витрати праці на налагодження програмного засобу при комплексному налагодженні завдання обчислюється за формулою (7.9), год.:

tвід = 1,5 • tа від,

(7.9)

де   tа від — витрати праці на налагодження програмного засобу на ПЕОМ при автономному налагодженню одного завдання, год.

7.3.12 Витрати праці на розробку документації обчислюється за формулою (7.10), год.:

tд = 0,75 • Q / (200 • К),

(7.10)

де   tд — витрати праці на підготовку документації, год.;

   Q — число операторів програми, штук;

   К — коефіцієнт кваліфікації розробника.

7.3.13 Витрати на оплату праці програміста складаються із заробітної платні і відрахувань на соціальні потреби.

Зарплата за годину роботи програміста обчислюється за формулою (7.11), грн./год.:

Тзпгод = Тсгод + (Відрприб / 100) •

• (Тсгод • (Відрпенс + Відрсоцстр + Відрбезроб) / 100) +

+ Тсгод • (Відрпенс + Відрсоцстр + Відрбезроб + Відрпенсфоп +

+ Відрзанят + Відрфнв) / 100),

(7.11)

де   Тзпгод — зарплата програміста за годину роботи, грн.;

   Тсгод — ставка заробітної плати за годину роботи, грн.;

   Відрприб — відсоток відрахувань на прибутковий податок;

   Відрпенс — відсоток відрахувань у пенсійний фонд;

   Відрпенсфоп — відсоток відрахувань у пенсійний фонд по фонду оплати праці;

   Відрсоцстр — відсоток відрахувань у фонд соціального страхування;

   Відрсоцстрфоп — відсоток відрахувань у фонд соціального страхування по фонду оплати праці;

   Відрбезроб — відсоток відрахувань на страхування на випадок безробіття.

   Відрзанят — відсоток відрахувань у фонд занятості;

   Відрфнв — відсоток відрахувань у фонд нещасного випадку;

7.3.14 Витрати на оплату машинного часу при налагодженні програми визначаються шляхом множення фактичного часу налагодження програмного засобу на ціну машинного часу згідно з формулою (7.12), грн.:

= СГОД • ТВ ,

(7.12)

де   СГОД — вартість машинної години, грн./год.;

   ТВ — фактичний час налагодження програмного продукту на ПЕОМ, год.

7.3.15 Час налагодження розраховується за формулою (7.13), год.:

tоем = tп + tв,

(7.13)

де   tоем — час налагодження програмного продукту, год.;

   tп — витрати на створення системи управління життєвим циклом програмного забезпечення на основі готової структури, год.:

   tв — витрати на налагодження продукту при комплексному налагодженню завдання, год.

7.3.16 Розрахунок ціни машинного часу визначаємо за формулою (7.14):

СГОД = ЗПЕОМ / ТПЕОМ ,

(7.14)

де   ЗПЕОМ — повні витрати на експлуатацію ПЕОМ протягом року, грн.;

   ТПЕОМ — річний час роботи ПЕОМ, год.

7.3.17 Для визначення ціни машинного часу спочатку розрахуємо річний фонд часу роботи ПЕОМ за формулою (7.15), год.:

ТЕОМ = ТГОД • (ТДН – ТВИХ) – ТТИЖ • ТПРОФ ,

(7.15)

де   TГОД — кількість робочих годин, год./добу;

   ТДН — загальна кількість днів у році, діб;

   ТВИХ — кількість святкових і вихідних днів, діб;

   ТТИЖ — число робочих тижнів у році, тижнів;

   ТПРОФ — час профілактики по кожному тижню, год./тиждень.

7.3.18 Повні витрати на експлуатацію ПЕОМ визначаємо за формулою (7.16), грн.:

ЗПЕОМ = ЗЗП + ЗАМ + ЗЕЛ + ЗПР ,

(7.16)

де   ЗЗП — річні витрати на заробітну плату, грн./рік;

   ЗАМ — річні амортизаційні відрахування, грн./рік;

   ЗЕЛ — річні витрати на електроенергію, грн./рік;

   ЗПР — інші витрати на експлуатацію ПЕОМ, грн./рік.

7.3.19 Річні витрати на заробітну платню обслуговуючого персоналу визначаються за формулою (7.17), грн.:

Ззп = (ЗОСН ЗП ЗОСН ЗП Відрприб / 100) +

+ (ЗОСН ЗПЗОСН ЗП (Відрпенс + Відрсоцстр + Відрбезроб ) / 100) +

+ (ЗОСН ЗПЗОСН ЗП (Відрпенс + Відрсоцстр + Відрбезроб + Відрпенсфоп+

+ Відрсоцстрфоп + Відрзанят +Відрфнв) / 100),

(7.17)

де   Ззп — сума річних витрат на заробітну платню обслуговуючого персоналу, грн.;

   ЗОСН ЗП — основна заробітна плата обслуговуючого персоналу, грн.;

   Відрприб — відсоток відрахувань на прибутковий податок;

   Відрпенс — відсоток відрахувань у пенсійний фонд;

   Відрпенсфоп — відсоток відрахувань у пенсійний фонд по фонду оплати праці;

   Відрсоцстр — відсоток відрахувань у фонд соціального страхування;

   Відрсоцстрфоп — відсоток відрахувань у фонд соціального страхування по фонду оплати праці;

   Відрбезроб — відсоток відрахувань на страхування на випадок безробіття.

   Відрзанят — відсоток відрахувань у фонд занятості;

   Відрфнв — відсоток відрахувань у фонд нещасного випадку;

7.3.20 Річні амортизаційні відрахування розраховується за формулою (7.18), грн.:

ЗАМ = СБАЛ • НАМ ,

(7.18)

де   СБАЛ — балансова вартість ПЕОМ, грн.;

   НАМ — норма амортизації, %.

7.3.21 Балансова вартість ПЕОМ розраховується за формулою (7.19), грн.:

СБАЛ = СРИН + ЗУСТ ,

(7.19)

де   СРИН — ринкова вартість ПЕОМ, грн.;

   ЗУСТ — витрати на доставку й встановлення ПЕОМ, грн.

Витрати на доставку і встановлення комп’ютера складають приблизно 10 % від ринкової вартості ПЕОМ.

7.3.22 Вартість електроенергії, споживаної за рік, визначається за формулою (7.20), грн.:

ЗЕЛ = PПЕОМ • ТПЕОМ • СЕЛ • А ,

(7.20)

де   PПЕОМ — сумарна потужність ПЕОМ, кВт;

   ТПЕОМ — річний час роботи ПЕОМ, год.;

   СЕЛ — вартість 1 кВт • год. електроенергії, грн.;

   А — коефіцієнт інтенсивного використання потужності ПЕОМ.

Витрати на поточний і профілактичний ремонт та інші витрати разом складають 10 % від балансової вартості ПЕОМ.

7.3.23 Загальні витрати на освітлення, опалення, комунальні послуги приймаються рівними третині заробітної платні розробника програмного засобу.

Витрати на освітлення, опалення, комунальні послуги визначаються за формулою (7.21), грн.:

ЗЗАГ = / 3 ,

(7.21)

де    — витрати на оплату праці програміста, грн.

7.3.24 Витрати для обчислення собівартості програмного засобу за статтями витрат наводяться в таблиці 7.2.

Таблиця 7.2 – Собівартість програмного продукту за статтями витрат

Статті витрат

Сума, грн.

Витрати на матеріали

 

Витрати на оплату праці розробника програмного продукту

 

Витрати на оплату машинного часу

 

Загальні витрати

 

Усього:

 

 

7.4 Висновки щодо економічної доцільності розробки та впровадження проекту

 

У висновках обґрунтовуються всі необхідні витрати на розробку і реалізацію програмного засобу та підводиться підсумок щодо доцільності створення програмного засобу з економічної точки зору.

 

 

 

8 Розробка та оформлення охорони праці

 

Розділ 4 (“Охорона праці”) пояснювальної записки повинен вміщувати наступні підрозділи:

— охорона праці при розробці програмного забезпечення;

— вимоги протипожежної безпеки;

— санітарно-гігієнічні вимоги.

В розділі можуть бути підрозділи, зумовлені тематикою дипломного проектування.

У підрозділі 4.1 (“Охорона праці при розробці програмного забезпечення”) необхідно:

— на основі Закону України “Про охорону праці” та “Правил охорони праці при експлуатації електронно-обчислювальних машин” указати вимоги безпеки до обладнання робочих місць користувачів електронно-обчислювальних машин (ЕОМ);

— дати характеристику обладнанню та облаштуванню робочих місць;

— указати належні ергономічні характеристики основних елементів робочого місця;

— перелічити вимоги до приміщень, в яких експлуатуються ЕОМ, а саме до робочих місць згідно вимог ергономіки;

— охарактеризувати дію шкідливих та небезпечних факторів на користувача ЕОМ. Указати заходи з покращення умов праці.

У підрозділі 4.2 (“Вимоги протипожежної безпеки”) необхідно:

— згідно Закону України “Про пожежну безпеку” указати до якого ступеню вогнестійкості відноситься приміщення, в якому працюють користувачі ЕОМ та основні засоби і заходи щодо забезпечення пожежної безпеки;

— вибрати засоби пожежогасіння (первинні або автоматичні установки пожежогасіння).

У підрозділі 4.3 (“Санітарно-гігієнічні вимоги”) необхідно згідно “Правил охорони праці під час експлуатації ЕОМ”:

— охарактеризувати вимоги до освітлення приміщення з ЕОМ та робочого стола користувача ЕОМ;

— вказати види та системи освітлення, норми природного та штучного освітлення робочих місць;

— охарактеризувати дію шуму та вібрації на організм людини;

— вказати норми рівнів шуму;

— охарактеризувати джерела випромінювання та їх вплив на організм людини;

— охарактеризувати мікроклімат приміщення.

Слід, також, надати пропозиції щодо покращення умов праці в приміщеннях з ЕОМ або розробити заходи щодо:

— нормалізації повітря робочої зони;

— виробничого освітлення;

— захисту від виробничого шуму;

— захисту від електромагнітних полів і лазерних випромінювань;

— захисту від іонізуючого випромінювання;

— електробезпеки.

Необхідно проаналізувати гігієну розумової праці і передбачити заходи щодо попередження нервових захворювань і підвищення працездатності персоналу, що зайнятий розумовою працею.

 

9 Критерії оцінювання дипломних проектів

 

Оцінювання знань, вмінь і навичок студентів на захисті дипломних робіт (проектів) здійснюється за 100-бальною шкалою, яка переводиться у загальноприйняту систему оцінювання знань студентів.

Критерії оцінювання дипломних робіт (проектів), які забезпечують максимальну оцінку:

Правильність, повнота й достовірність рішення задачі, що була поставлена

Актуальність і практичне застосування результатів роботи

Якість доповіді

Оформлення пояснювальної записки

Вміння відповідати на питання, кваліфікована участь у веденні дискусії

Відповідність між критеріями та рейтинговими оцінками наведено в таблиці:

 

Таблиця 9.1 – Критерії оцінювання та рейтингові оцінки

Критерії

Макси-мальна кількість балів М

Вагові коефіцієнти В

Макс. кількість балів М*В

Критерій К1 — Правильність, повнота й достовірність рішення задачі, що була поставлена:

 

 

28

об’єктивне висвітлення та аналіз стану питання з творчим використанням сучасних джерел інформації

5

0,6

3

відповідність постановки проблеми її рішенню та відповідність структури роботи меті, що була поставлена;

5

1

5

оригінальність технічних, технологічних, організаційних управлінських рішень

5

1

5

повнота і обгрунтування рішення (аналіз варіантів, прикладів, додатків, тощо);

5

0,8

4

повнота структури розрахунків (постановка задачі, розрахункова схема, рішення, оцінка рішення)

5

0,8

4

обгрунтування достовірності результатів, що були одержані;

5

0,8

4

самостійність виконання

5

0,6

3

Критерій К2 — Актуальність і практичне застосування результатів роботи:

 

 

12

обґрунтування актуальності роботи

5

0,4

2

обґрунтування практичної та теоретичної цінності роботи (приклади, сфери застосування результатів);

5

0,8

4

всебічність оцінки впливу результатів (надійність системи, безпека, тощо)

5

0,4

2

відображення пропозицій щодо практичного застосування та результатів упровадження розробки;

5

0,8

4

Критерій К3 — Якість доповіді:

 

 

30

загальна та професійна грамотність, лаконізм і логічна послідовність викладу матеріалу

5

1

5

ясність та структурованість доповіді

5

1

5

повнота результатів роботи у доповіді та у графічній частині;

5

0,6

3

відповідність результатів роботи поставленій меті;

5

0,8

4

повнота й ясність методичних та технічних аспектів вирішення проблеми;

5

0,8

4

відображення в доповіді важливості рішення, що було здійснено, для теоретичного, методичного й прикладного застосування;

5

1

5

розуміння напряму подальшого розвитку роботи

5

0,8

4

Критерій К4 — Оформлення пояснювальної записки:

 

 

14

якість оформлення

5

0,4

2

відповідність стандартам;

5

0,4

2

органічний зв’язок пояснювальної записки з графічною частиною

5

0,4

2

наявність, повнота посилань на джерела, що використовуються;

5

0,4

2

відсутність дублювання, описового матеріалу, стереотипних рішень, що не впливають на суть та висвітлення отриманих результатів

5

0,6

3

наявність або відсутність змістовних, граматичних та синтаксичних помилок

5

0,6

3

Критерій К5 — Вміння відповідати на питання, кваліфікована участь у веденні дискусії

5

3,2

16

Разом К1 + К2 + К3 +К4 + К5:

 

 

100

 

Загальна кількість балів переводиться державною екзаменаційною комісією у загальноприйняту систему оцінювання знань студентів за шкалою:

 

90 – 100 балів

5 (відмінно)

74 – 89 балів

4 (добре)

60 – 73 балів

3 (задовільно)

менше 60 балів

2 (незадовільно)

10 Вимоги до оформлення презентації до дипломного проекту

 

Основна мета розробки презентації — це створення кращих умов виступу студентів під час захисту дипломного проекту та підвищення сприйняття результатів захисту на членів державної кваліфікаційної комісії та присутніх.

Перша вимога до слайда: слайд повинен бути підтримкою студенту, а не замінником його.

Основні етапи презентації повинні корелювати із змістом доповіді студента і в кожному окремому випадку можуть мати свої особливості.

Рекомендована максимальна кількість слайдів не повинна перевищувати 20-25.

На першому слайді повинна бути відображена тема дипломного проекту, прізвище доповідача та наукового керівника, рік захисту. На другому слайді викладається обґрунтування вибору теми та необхідності її виконання. На наступних слайдах стисло визначається основне про роботу від актуальності до висновків та пропозицій. Послідовні слайди відображають основні етапи та найважливіші результати дипломного проектування. Заключні слайди відображають висновки та пропозиції до впровадження результатів проекту.

 

10.1 Вимоги до шрифтового оформлення

 

Для основного тексту не слід використовувати великі літери.

Шрифтовий контраст (змістовне виділення тексту) можна створити за допомогою розміру шрифту, жирності шрифту, накреслення, форми, направлення та кольору.

Розмір шрифту: 24–40 пунктів (заголовок), 18–24 пунктів (звичайний текст).

Колір шрифту та колір фону повинні контрастувати (текст має бути чітко видним), але не різати очі.

Довжина рядка не більше 36 знаків.

 

10.2 Вимоги до кольорового оформлення

 

Колірна гамма повинна складатися не більше ніж з двох-трьох кольорів.

Використання не більше трьох кольорів на одному слайді (один для фону, другий для заголовків, третій для тексту).

Кількість використовуваних кольорів для тексту, автофігур, діаграм і так далі — не більше 4.

Існують не поєднувані комбінації кольорів. Чорний колір має негативний (похмурий) підтекст. Білий текст на чорному фоні читається погано (інверсія погано читається).

Зона комфортності: синій на білому; чорний на жовтому; зелений на білому; чорний на білому; жовтий на чорному; білий на чорному; зелений на червоному; червоний на жовтому.

Нейтральне сприймання: білий на синьому; червоний на білому; синій на жовтому; оранжевий на чорному; жовтий на синьому; оранжевий на білому; білий на зеленому.

Зона дискомфортності (не рекомендується використовувати): червоний на зеленому; коричневий на білому; білий на коричневому; коричневий на жовтому; жовтий на коричневому; білий на червоному; жовтий на червоному.

 

 

10.3 Вимоги до графічних елементів

 

Малюнки, фотографії, діаграми покликані доповнити текстову інформацію або передати її в наочному виді.

Зображення мають відповідати суті. Бажано уникати в презентації малюнків, що не несуть смислового навантаження, якщо вони не є частиною стильового оформлення.

Колір графічних зображень не повинен різко контрастувати із загальним стильовим оформленням слайду.

Ілюстрації рекомендується супроводжувати пояснювальним текстом.

Якщо графічне зображення використовується в якості фону, то текст на цьому фоні має бути добре читатись.

 

10.4 Вимоги до стильового оформлення

 

Усі слайди мають бути витримані в єдиному стилі. Має бути відповідність стилю оформлення презентації (графічного, звукового, анімаційного) змісту презентації.

Не застосовуйте яскравих і строкатих допоміжних об’єктів.

Уникайте використання червоного кольору.

Не застосовуйте багато ефектів анімації. Обережно використовуйте ефект анімації “виповзання” – він надто повільний. Обережно використовуйте ефект “поява тексту по літерах” – він також суттєво зупинить вашу презентацію. Обережно використовуйте анімаційні ефекти для “останніх” об’єктів, інакше вони почнуть пересікати попередні і мерехтіти в очах. Не варто без особливої необхідності застосовувати ефекти до заголовків слайда.

Дотримуйте єдиного стилю розміщення об’єктів.

Виберіть певні (однакові) типи ефектів для однакових за суттю об’єктів.

Дотримуйтесь прийнятих правил орфографії, пунктуації, скорочень і правил оформлення тексту.

Обов’язкові відсутність фактичних помилок, достовірність представленої інформації, лаконічність тексту на слайді, завершеність (зміст кожної частини текстової інформації логічно завершений), об’єднання семантично пов’язаних інформаційних елементів в групи, що сприймаються цілісно.

Наявність не більше за один логічний наголос: червоність, яскравість, обрамлення, мигання, рух.

Стиль може включати: певний шрифт (гарнітура і колір), колір фону або фоновий малюнок, декоративний елемент невеликого розміру та ін..

Не рекомендується використовувати в стильовому оформленні презентації більше 3 кольорів і більше 3 типів шрифту.

Оформлення слайду не повинне відволікати увагу слухачів від його змістовної частини. Використання для фону слайду психологічно комфортного тону.

Фон має бути елементом заднього (другого) плану: виділяти, відтіняти, підкреслювати інформацію, що знаходиться на слайді, але не затуляти її.

Кожен слайд повинен відбивати одну думку.

Час дієслів має бути скрізь однаковим.

Заголовки повинні привертати увагу аудиторії і містити узагальнюючі ключові положення слайду. У всій презентації різні рівні заголовків, гіперпосилання, кнопки, що управляють, списки повинні виглядати однаково.

Уникайте різної анімації переходу слайдів і різної анімації об’єктів. Використання навігації має бути доцільним і раціональним.

Інформаційних блоків не повинно бути надто багато (3-6). Рекомендований розмір одного інформаційного блоку — не більше 1/2 розміру слайду. Інформаційні блоки краще розташовувати горизонтально, пов’язані по сенсу блоки — зліва направо. Ключові слова в інформаційному блоці необхідно виділити.

Бажана присутність на сторінці блоків з різнотипною інформацією (текст, графіки, діаграми, таблиці, малюнки), що доповнюють один одного.

Найбільш важливу інформацію слід помістити в центр слайду.

Логіка пред’явлення інформації на слайдах і в презентації повинна відповідати логіці її викладу.

Після створення презентації і її оформлення, необхідно відрепетирувати її показ і свій виступ, перевірити, як виглядатиме презентація в цілому (на екрані комп’ютера або проекційному екрані), наскільки швидко і адекватно вона сприймається з різних місць аудиторії, при різному освітленні, шумовому супроводі, в обстановці, максимально наближеній до реальних умов виступу.

 

 

 

 

 

Перелік використаних джерел

 

1 Положення про випускні (дипломні) роботи (проекти) Промислово-економічного коледжу НАУ [Текст]: для студентів усіх спеціальностей. – К.: ПЕК НАУ, 2008. – 30 с.

2 ГОСТ 2.105–95. ЄСКД. Загальні вимоги до текстових документів [Текст]. — Замість ГОСТ 2.105–79, ГОСТ 2.906–71 ; введ. 1996-07-01. – М.: Межгос. совет по стандартизации, метрологии и сертификации.

3 ГОСТ 19.103–77. ЄСПД. Позначення програм і програмних документів [Текст]. – Введ. 1978-07-01. – М.: Государственный комитет СССР по стандартам.

4 ГОСТ 19.105–78. ЄСПД. Загальні вимоги до програмних документів, виконаних друкованим способом [Текст]. – Введ. 1980-01-01. – М.: Государственный комитет СССР по стандартам.

5 ГОСТ 19.106–78. ЄСПД. Вимоги до програмних документів, виконаних друкованим способом [Текст]. – Введ. 1980-01-01. – М.: Государственный комитет СССР по стандартам.

6 ГОСТ 19.202–78. ЄСПД. Специфікація. Вимоги до змісту та оформлення [Текст]. – Введ. 1980-01-01. – М.: Государственный комитет СССР по стандартам.

7 ГОСТ 19.402–78. ЄСПД. Опис програми [Текст]. – Введ. 1980-01-01. – М.: Государственный комитет СССР по стандартам.

8 ГОСТ 19.504–79. ЄСПД. Керівництво програміста. Вимоги до змісту та оформлення [Текст]. – Введ. 1980-01-01. – М.: Государственный комитет СССР по стандартам.

9 ГОСТ 19.505–79. ЄСПД. Керівництво оператора. Вимоги до змісту та оформлення [Текст]. – Введ. 1980-01-01. – М.: Государственный комитет СССР по стандартам.

10 ГОСТ 19.506–79. ЄСПД. Опис мови. Вимоги до змісту та оформлення [Текст]. – Введ. 1980-01-01. – М.: Государственный комитет СССР по стандартам.

11 ГОСТ 19.701–90. ЄСПД. Схеми алгоритмів, програм, даних і систем [Текст]. — Замість ГОСТ 19.002–80, ГОСТ 19.003–80 ; введ. 1992-01-01. – М.: Государственный комитет СССР по управлению качеством продукции и стандартам.

12 ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання [Текст]. – Замість ГОСТ 7.1-84, ГОСТ 7.16-79, ГОСТ 7.18-79, ГОСТ 7.34-81, ГОСТ 7.40-82 ; введ. 2007-07-01. – К.: Держкомітет України з питань технічного регулювання і споживчої політики.

13 ДСТУ 3582–97. Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила [Текст]. – Замість РСТ УРСР 1743-82 ; введ. 1997-07-04. – К.: Держстандарт України.

14 ГОСТ 7.82-2001. Бібліографічний запис / Бібліографічний опис електронних ресурсів [Текст]. – Введ. 2001-05-22. – М.: Межгос. совет по стандартизации, метрологии и сертификации.

 

 

 

Додаток А

Зразок оформлення обкладинки пояснювальної записки до дипломного проекту

Міністерство освіти і науки України

Промислово-економічний коледж

Національного авіаційного університету

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДИПЛОМНИЙ ПРОЕКТ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ

20_

Додаток Б

Зразок оформлення титульного аркуша пояснювальної записки до дипломного проекту

Промислово-економічний коледж НАУ

Відділення       Програмування та комп’ютерної обробки інформації      

Циклова комісія       Програмування та обчислювальної техніки      

До захисту допустити

Заступник директора з НР

__________ О.В. Родіонова

«___»__________20_ р.

ДИПЛОМНИЙ ПРОЕКТ

Пояснювальна записка

 

Тема                                                                              

Студента (ки)                                                                        

Група           напрям підготовки 6.050103 «Програмна інженерія»   

спеціальність   5.05010301 «Розробка програмного забезпечення»      

освітньо-кваліфікаційний рівень молодший спеціаліст            

кваліфікація 3121    «Технік-програміст»                  

 

 

Студент                                  

               підпис               ініціали, прізвище

 

Керівник

дипломного проекту                              

               підпис               ініціали, прізвище

 

Рецензент                                    

               підпис               ініціали, прізвище

 

 

Київ

20_

Додаток В

Зразок оформлення технічного завдання на дипломне проектування

Промислово-економічний коледж НАУ

Відділення       Програмування та комп’ютерної обробки інформації      

Циклова комісія       Програмування та обчислювальної техніки      

Освітньо-кваліфікаційний рівень    молодший спеціаліст            

Спеціальність    5.05010301 «Розробка програмного забезпечення»      

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Голова циклової комісії

Н.А. Рябчук

« » 20__ р.

 

ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ
НА ДИПЛОМНИЙ ПРОЕКТ

 

студенту    

прізвище, ім’я, по батькові

1 Тема проекту:    

      

 

Керівник проекту    

 прізвище, ім’я, по батькові

затверджено наказом по ПЕК НАУ від « 2016 року №    

 

2 Строк подання студентом проекту       

3 Вихідні дані до проекту:    

      

      

      

      

      

4 Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які підлягають опрацюванню):   

      

      

      

Продовження додатку В

      

      

      

      

      

      

      

      

      

      

      

      

5 Консультанти розділів проекту

Розділ

Прізвище, ініціали та посада консультанта

Дата прийняття завдання

Підпис

1

 

 

 

2

 

 

 

3

 

 

 

4

 

 

 

нормо

контроль

 

 

 

 

 

6 Дата видачі завдання       

 

 

Студент          

    підпис        ініціали та прізвище

Керівник проекту          

підпис            ініціали та прізвище

 

 

 

Додаток Д

Зразок оформлення змісту пояснювальної записки до дипломного проекту

Зміст

 

Вступ                                 7

1 Загальна частина                           8

1.1. Постановка задачі                           8

1.2. Теоретичні відомості                        10

2 Спеціальна частина                           15

Специфікація                              15

Опис програми                              18

Керівництво оператора                        25

Опис мови                              29

3 Економічна частина                           32

3.1. Характеристика та призначення роботи               32

3.2. Витрати на створення програмного продукту            34

3.3. Висновки економічної доцільності проекту            37

4 Охорона праці                              41

4.1. Охорона праці при розробці програмного забезпечення      41

4.2. Вимоги протипожежної безпеки                  42

4.3. Санітарно-гігієнічні вимоги                     45

Висновки                                 48

Список літератури                           49

Додаток А – Текст програми                     50

 

 

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *